селюча

[sɛljut͡ʃɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “селя” — невелика селя, маленька селя.

  2. (у лісовому господарстві) Молодий паросток дерева, що виростає з кореня або пнів після рубки; коренева паростка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. селюча, р. селючати, д. селючаті, з. селюча, о. селючам, м. селючаті, к. селюча

Більше записів