плотиця

[plotɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПЛОТ И ЦЯ , і, ж., розм. Те саме , що пл і тка 2 1. Синіється тут прозора вода , гуляють по ній .. швидкі плотиці (Фр., III, 1950, 7); – Човни повернулися з Києва і гниють по затоках . А ловити на них .. плотицю – таке ж безглуздя , як палити з гармат по комашні ( Тулуб , Людолови , І, 1957, 441).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плотиця, р. плотиці, д. плотиці, з. плотицю, о. плотицею, м. плотиці, к. плотице

Більше записів