1. У логіці та математиці — властивість або стан послідовності, упорядкованості елементів у певному порядку; послідовність.
2. У структурній лінгвістиці — лінійний порядок розташування мовних одиниць (наприклад, фонем, морфем) у мовленнєвому потоці.
3. У біології (рідко) — послідовність ланок у ланцюжку (наприклад, нуклеотидів у ДНК або амінокислот у білку), хоча для цього значення переважно вживаються терміни “послідовність” або “секвенція“.