секвенція

[sɛkʋɛnt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

(муз.) Коротка мелодійна фраза, що повторюється на різних висотах, один із прийомів розвитку музичної думки.
(літ.) У середньовічній поезії — жанр паралітургічної гімнографії, віршований текст, що додавався до алілуяріїв у месах.
(біол., мед.) Визначення послідовності нуклеотидів у ДНК/РНК або амінокислот у білку; результат такого аналізу.
(кінематогр.) Серія послідовних кадрів, об’єднаних єдністю місця, часу або дії, яка становить структурну одиницю фільму.
(інформатика) У програмуванні та обробці даних — впорядкований набір елементів (наприклад, послідовність команд, символів).

Граматичні форми:

н. секвенція, р. секвенції, д. секвенції, з. секвенцію, о. секвенцією, м. секвенції, к. секвенціє