сектярство

1. Релігійна течія, що виникла в Російській імперії у XVIII столітті серед старообрядців (російських розкольників), представники якої відмовлялися від сповідання гріхів священикові, визнавали лише таїнство хрещення та практикували аскетичний спосіб життя, часто у відокремлених громадах.

2. Переносно — упереджене, нетерпиме ставлення до інших поглядів, сліпе фанатичне дотримання вузьких, відокремлених групових принципів; сектантство.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |