Значення
-
Релігійна течія, що виникла в Російській імперії у XVIII столітті серед старообрядців (російських розкольників), представники якої відмовлялися від сповідання гріхів священикові, визнавали лише таїнство хрещення та практикували аскетичний спосіб життя, часто у відокремлених громадах.
-
Переносно — упереджене, нетерпиме ставлення до інших поглядів, сліпе фанатичне дотримання вузьких, відокремлених групових принципів; сектантство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сектярство, р. сектярства, д. сектярству, з. сектярство, о. сектярством, м. сектярстві, к. сектярство