Значення
-
Релігійний обряд у християнстві, під час якого віруючий усно розповідає священикові про свої гріхи, кається в них і отримує відпущення; таїнство покаяння.
-
Урочисте проголошення, публічне оголошення своїх переконань, поглядів, віри (часто у фразе «сповідання віри»).
-
Заст. Віросповідання, конфесія; релігійна течія або громада.
-
Заст. Щира, відверта розмова, признання в чомусь; повірнення своїх думок, почуттів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сповідання, р. сповідання, д. сповіданню, з. сповідання, о. сповіданням, м. сповіданні, к. сповідання