Значення
-
Релігійна група, що відокремилася від основного віровчення, має свої особливі догмати, обряди та організаційну структуру і часто очолюється харизматичним лідером.
-
Відокремлена група людей, об’єднана спільними поглядами, інтересами або віруваннями, що відрізняються від загальноприйнятих у суспільстві.
-
У філософії та історії — школа, напрям мислення або вчення в межах певної філософської, релігійної чи політичної традиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. секта, р. секти, д. секті, з. секту, о. сектою, м. секті, к. секто