секстоль

[sɛkstolʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Музичний термін, що позначає ритмічну фігуру з шести рівних нот, які виконуються за час, відведений для чотирьох нот того самого виду у заданому розмірі; група з шести нот, об’єднана загальною рискою або дугою, з цифрою 6 зверху або знизу.

  2. У поезії: шестискладова стопа, що складається з трьох ударних і трьох ненаголошених складів, яка може розглядатися як подвоєна трискладова стопа (наприклад, двоє анапестів або двоє дактилів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. секстоль, р. секстоля, д. секстолеві, з. секстоля, о. секстолем, м. секстолеві, к. секстолю

Більше записів