секстоль

1. Музичний термін, що позначає ритмічну фігуру з шести рівних нот, які виконуються за час, відведений для чотирьох нот того самого виду у заданому розмірі; група з шести нот, об’єднана загальною рискою або дугою, з цифрою 6 зверху або знизу.

2. У поезії: шестискладова стопа, що складається з трьох ударних і трьох ненаголошених складів, яка може розглядатися як подвоєна трискладова стопа (наприклад, двоє анапестів або двоє дактилів).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |