плитка

1. Тонка пластина з кераміки, каменю, скла тощо, зазвичай квадратної або прямокутної форми, що використовується для облицювання стін, підлоги, печей, камінів.

2. Твердий продукт харчування у формі тонкого прямокутного бруска, зроблений зі стиснених та спрессованих продуктів (наприклад, шоколаду, кави, м’ясних чи рибних продуктів, гематогену).

3. (у техніці) Плоский елемент чи деталь певної форми, що є частиною конструкції (наприклад, плитка гальмувального накладіння, торцева плитка).

4. (у комп’ютерній техніці) Графічний елемент інтерфейсу у вигляді невеликого прямокутного блоку з піктограмою та текстом, що виконує роль кнопки для запуску програми чи функції.

Приклади вживання

Приклад 1:
118 Плитка П. 45 Плужник Є.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |