Значення
-
Властивість або стан, що характеризується поділом на окремі сегменти (частини, ділянки, ланки); структурна роздільність.
-
У лінгвістиці: властивість мовленнєвого потоку, що полягає в можливості його поділу на окремі лінійні одиниці — сегменти (звуки, склади, морфи, слова тощо).
-
У соціології та антропології: тип організації суспільства, заснований на об’єднанні відносно однорідних і автономних одиниць (наприклад, родів, племен).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сегментарність, р. сегментарності, д. сегментарності, з. сегментарність, о. сегментарністю, м. сегментарності, к. сегментарносте