1. Сполучник, що вживається для введення пояснення, уточнення або конкретизації попередньої думки; означає “тобто”, “а саме”, “це означає”.
2. Частка, що використовується для логічного виділення або підкреслення наступного пояснення; відповідає значенням “власне”, “саме”.