1. (хім., техн.) Процес насичення рідини газом або парою до максимально можливої концентрації за певних умов (температури, тиску).
2. (мед.) Показник насичення крові киснем, що вимірюється за допомогою пульсоксиметрії (наприклад, сатурація кисню — SpO₂).
3. (перен., спец.) Досягнення максимального рівня, повноти або граничної концентрації чогось; стан повного насичення.