Значення
-
(хім., техн.) Процес насичення рідини газом або парою до максимально можливої концентрації за певних умов (температури, тиску).
-
(мед.) Показник насичення крові киснем, що вимірюється за допомогою пульсоксиметрії (наприклад, сатурація кисню — SpO₂).
-
(перен., спец.) Досягнення максимального рівня, повноти або граничної концентрації чогось; стан повного насичення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сатурування, р. сатурування, д. сатуруванню, з. сатурування, о. сатуруванням, м. сатуруванні, к. сатурування