1. (хімія) Насичення рідини газом, розчину — речовиною до певної концентрації, за якої за певних умов (температура, тиск) система досягає рівноваги та подальше розчинення припиняється.
2. (техніка) Процес насичення води чи іншої рідини вуглекислим газом (карбонізація), зокрема при виробництві газованих напоїв.
3. (медицина) Ступінь насичення гемоглобіну киснем у крові; ключовий показник у пульсоксиметрії (наприклад, сатурація киснем — SpO₂).
4. (фізика, метеорологія) Стан насиченої пари у повітрі, коли вологість досягає 100%.
5. (мистецтво, колористика) Інтенсивність, чистота та насиченість кольорового тону; одна з основних характеристик кольору поряд зі світлістю.
6. (переносне значення) Досягнення максимально можливого рівня, повноти, граничного насичення чимось (наприклад, сатурація ринку товарами).