сарацини

[sɑrɑt͡sɪnɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Назва, яку в Середньовіччі в Європі вживали стосовно арабських народів, а пізніше — усіх мусульман загалом, особливо під час хрестових походів.

  2. У давньоримських джерелах — назва кочового племені, що мешкало на Синайському півострові та в прилеглих областях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сарацини, р. сарацинів, д. сарацинам, з. сарацинів, о. сарацинами, м. сарацинах, к. сарацини

Походження слова (Етимологія)

Слово «сарацини» походить від середньолатинського saraceni, яке, у свою чергу, походить від грецького σαρακηνοί. Грецька форма, ймовірно, походить від арабського šarkīn, що означає «східні», від šark — «схід». Спочатку так називали арабів, а в середньовіччі — взагалі мусульманські народи. В українській мові слово відоме з XVII століття (у формі «саракини»).
Споріднені слова:араби, мусульмани, маври

Більше записів