сарана

[sɑrɑnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рослинна комаха родини коникових, що утворює великі перелітні зграї та є небезпечним шкідником сільськогосподарських культур; один з видів сарани, звичайна сарана (Locusta migratoria).

  2. Збірна назва для деяких видів комах родини коникових, здатних до масового розмноження та далеких міграцій, які спричиняють спустошливі нашестя на поля.

  3. Переносно — про велику натовп людей, навала когось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сарана, р. сарани, д. сарані, з. сарану, о. сараною, м. сарані, к. сарана

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘сарана’ в українській мові позначає сарану (комаху) і походить з тюркських мов. Воно пов’язане з турецьким, балкарським, карачаївським ‘saran’ або подібними формами, що означають ‘сарана’. Це слово, ймовірно, походить від перського ‘saran’ або ‘sār’, що означає ‘сарана’. Таким чином, українське слово є запозиченням з тюркських мов, які, у свою чергу, запозичили його з перської.
Споріднені слова:коник, цвіркун, кобилка

Більше записів