Значення
-
Зменшувально-пестлива форма від слова “кінь”: маленький кінь, конячка.
-
Народна назва комахи з ряду прямокрилих, родини саранових (Tettigoniidae), що має довгі вусики та потужні задні ноги для стрибків; часто зустрічається на луках.
-
Розмовна назва невеликого дитячого або гімнастичного снаряда для качання, що імітує спину коня, з ніжками або без них.
-
Переносно: улюблена тема розмови, думка або історія, яку люба люба повторює при кожній нагоді.
-
В архітектурі: декоративне завершення у вигляді невеликого фронтону, щипця або аттика над карнизом дверей, вікон, ніш, характерне для бароко та класицизму.
-
У верстатобудуванні та столярстві: деталь верстата або іншого обладнання у вигляді виступу для опори оброблюваного матеріалу.
-
Морський термін: дерев’яна або металева балка, встановлена вертикально на палубі судна для кріплення такелажу.
Правопис та відмінювання
н. коник, р. коник, д. коник, з. коник, о. коник, м. коник, к. коник