сарака

1. В українській міфології та фольклорі — злий дух, примара, нечиста сила, що з’являється в образі жінки з довгим розпущеним волоссям; різновид мавки або вовкулаки.

2. У переносному значенні — про потворну, неохайну або злу жінку (образно, зневажливо).

3. В історичній лексиці — старовинна назва сарани, перелітної сарани як шкідника сільськогосподарських культур.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |