санкція

Значення

1. Затвердження вищою владою, офіційне схвалення або дозвіл на щось; дія за значенням «санкціонувати».

2. Запобіжний або покаральний захід, що застосовується державою, міжнародною організацією або групою держав щодо іншої держави, юридичної особи чи групи осіб з метою примусити до певних дій або припинення небажаної діяльності (наприклад, економічні, дипломатичні, політичні санкції).

3. У праві: частина правової норми, що встановлює юридичні наслідки порушення диспозиції (правила поведінки), тобто заходи державного впливу на правопорушника.

4. У міжнародному праві: дозвіл, наданий державі Радою Безпеки ООН на застосування збройної сили для підтримки або відновлення миру та безпеки.

Правопис та відмінювання