1. У мовознавстві — фонетичне явище, що полягає в зміні звуків на межі морфем або слів у потоці мови, зокрема їх злиття, випадіння або зміна якості.
2. У санскритології — сукупність правил фонетичних змін на стиках слів і морфем, що є характерною рисою санскриту та інших індійських мов.