1. Уживається для виділення, підсилення ознаки предмета, явища, вказує на його відмінність від інших або на крайній ступінь прояву ознаки.
2. Уживається для підсилення значення особистих та вказівних займенників, наголошуючи на тотожності, ідентичності особи чи предмета.
3. Уживається разом із прийменником “з” та родовими відмінками множини для позначення вищого ступеня якості серед групи осіб або предметів.
4. Уживається для уточнення місця або часу, вказуючи на точні межі, початок або кінець чогось.