Значення
-
Психологічний стан або дія, коли людина звинувачує саму себе у вчинках, подіях чи недоліках, часто надмірно та необґрунтовано.
-
У психології та психіатрії — патологічна тенденція приймати на себе відповідальність за негативні події або страждання інших, що може бути симптомом депресії, тривожних розладів або травми.
-
Морально-етичний акт добровільного визнання власної провини або помилки, часто з метою каяття чи відповідності внутрішнім принципам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозвинувачування, р. самозвинувачування, д. самозвинувачуванню, з. самозвинувачування, о. самозвинувачуванням, м. самозвинувачуванні, к. самозвинувачування