Значення
-
Психологічний стан або дія, коли людина звинувачує саму себе у вчинках, подіях чи недоліках, часто без достатніх на те підстав або в надмірній формі.
-
У психіатрії та психології — патологічне відчуття власної провини, яке може бути симптомом депресії, тривожних розладів або інших психічних станів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозвинувачення, р. самозвинувачення, д. самозвинуваченню, з. самозвинувачення, о. самозвинуваченням, м. самозвинуваченні, к. самозвинувачення