Значення
-
Дія за значенням «самозвеличитися»; прагнення виставити себе в надмірно позитивному світлі, несхвальне підкреслення власних переваг, заслуг або значення з метою підвищення свого статусу в очах оточення; саморекламування.
-
Психологічний та соціальний феномен, що проявляється в поведінці, спрямованій на постійне підвищення власної самооцінки та створення високого іміджу шляхом демонстрації реальних або вигаданих успіхів, часто з використанням хвастощів, приписування собі чужих заслуг або применшення досягнень інших.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозвеличування, р. самозвеличування, д. самозвеличуванню, з. самозвеличування, о. самозвеличуванням, м. самозвеличуванні, к. самозвеличування