Значення
-
Властивість того, що не потребує додаткових пояснень, доказів чи обґрунтувань через свою очевидність, безумовність або загальну прийнятість.
-
Положення, факт або явище, що вважається абсолютно очевидним і невикликаним сумнівів у певному контексті, середовищі або системі знань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозрозумілість, р. самозрозумілості, д. самозрозумілості, з. самозрозумілість, о. самозрозумілістю, м. самозрозумілості, к. самозрозумілосте