1. Такий, що здатний самостійно підтримувати або відновлювати рівновагу (стійкість) без зовнішнього втручання; автономно врівноважений.
2. У техніці: такий, що має властивість автоматично компенсувати зовнішні впливи, що порушують рівновагу системи, за рахунок власних конструктивних особливостей або внутрішніх механізмів.