самозрівноважений

[sɑmozriʋnoʋɑʒɛnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (про систему, механізм, стан) Такий, що здатний автоматично підтримувати власну рівновагу, стабільність без зовнішнього втручання.

  2. (перен., про людину) Внутрішньо стійкий, спокійний, що володіє самоконтролем і здатністю зберігати душевну рівновагу в різних ситуаціях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозрівноважений, р. самозрівноваженого, д. самозрівноваженому, з. самозрівноваженого, о. самозрівноваженим, м. самозрівноваженім

Більше записів