1. (фіз.) Процес, за якого система (наприклад, коливальний контур) зберігає або посилює свої коливання за рахунок внутрішньої енергії, без зовнішнього впливу.
2. (психол., розм.) Приведення себе в стан психоемоційного збудження, підвищеної активності або напруження власними силами, за допомогою внутрішніх стимулів або уявлень.