1. (про програму, функцію, код) Такий, що може бути застосований до самого себе як до аргументу або вхідних даних, часто у контексті математичної логіки, теорії алгоритмів або програмування.
2. (про метод, принцип) Такий, що може або повинен бути застосований до самого себе, до суб’єкта, який його застосовує (наприклад, самозастосовуване правило, критика).