самозастосовуваний
[sɑmozɑstosoʋuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про програму, функцію, код) Такий, що може бути застосований до самого себе як до аргументу або вхідних даних, часто у контексті математичної логіки, теорії алгоритмів або програмування.
-
(про метод, принцип) Такий, що може або повинен бути застосований до самого себе, до суб’єкта, який його застосовує (наприклад, самозастосовуване правило, критика).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозастосовуваний, р. самозастосовуваного, д. самозастосовуваному, з. самозастосовуваного, о. самозастосовуваним, м. самозастосовуванім