Значення
-
Стан задоволеності власними діями, переконаннями або досягненнями, що призводить до втрати об’єктивності, критичного ставлення до себе та припинення подальших зусиль для розвитку або покращення ситуації; самовдоволеність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозаспокоєність, р. самозаспокоєності, д. самозаспокоєності, з. самозаспокоєність, о. самозаспокоєністю, м. самозаспокоєності, к. самозаспокоєносте