самозарядний

[sɑmozɑrjɑdnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Такий, що здатний автоматично перезаряджатися після пострілу, не вимагаючи ручних операцій для подачі нового набою (про зброю).

  2. Технічний пристрій або система, що має здатність до автономного поповнення енергії або ресурсу для подальшої роботи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозарядний, р. самозарядного, д. самозарядному, з. самозарядного, о. самозарядним, м. самозаряднім

Більше записів