самозароджуваний

[sɑmozɑrodʒuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який здатний до самозародження, тобто до виникнення живої матерії з неживої без зовнішнього джерела життя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозароджуваний, р. самозароджуваного, д. самозароджуваному, з. самозароджуваного, о. самозароджуваним, м. самозароджуванім

Більше записів