самозародження

[sɑmozɑrodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у філософії, історії науки) Застаріла вчення про спонтанне виникнення живих організмів із неживої матерії (наприклад, черв’яків із бруду, личинок із м’яса).

  2. (у біології) Автогенез, гіпотетичний процес виникнення життя на Землі з неорганічних речовин у результаті природних хімічних процесів.

  3. (переносне значення) Спонтанне виникнення, поява чогось нового (ідей, явищ, рухів) без очевидних зовнішніх причин або впливів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозародження, р. самозародження, д. самозародженню, з. самозародження, о. самозародженням, м. самозародженні, к. самозародження

Більше записів