самозароджений
[sɑmozɑrodʒɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у філософії, релігії) Такий, що виник сам собою, без зовнішньої причини чи творця; самопороджений.
-
(перен., книжн.) Такий, що виник спонтанно, самостійно, без свідомого задуму чи зовнішнього впливу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозароджений, р. самозародженого, д. самозародженому, з. самозародженого, о. самозародженим, м. самозародженім