1. (у філософії, релігії) Такий, що виник сам собою, без зовнішньої причини чи творця; самопороджений.
2. (перен., книжн.) Такий, що виник спонтанно, самостійно, без свідомого задуму чи зовнішнього впливу.
самозароджений
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |