фізис

Значення

1. У давньогрецькій філософії — природа як первісна основа, сутність, внутрішня закономірність буття та розвитку речей; природа в широкому, космічному сенсі.

2. У медицині та біології — природна конституція організму, його фізіологічні особливості та схильності.

3. У лінгвістиці — концепція, згідно з якою мова розвивається за природними, внутрішніми законами, а не встановлюється угодою чи звичаєм (протиставляється “тесеї” — встановленню правил).

Правопис та відмінювання