самозапис

[sɑmozɑpɪs] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або технологія автоматичного фіксування (запису) даних, інформації або подій технічними засобами без безпосередньої участі людини на етапі реєстрації.

  2. В інформатиці — функція програмного забезпечення або системи, що дозволяє автоматично створювати журнали подій (логи), трасування виконання коду або збереження стану програми для подальшого аналізу.

  3. У психології та дослідженнях — метод збору даних, при якому випробуваний самостійно фіксує (записує) певні параметри (наприклад, настрій, дії) у задані проміжки часу.

  4. У медіа та мистецтві — процес створення аудіо- чи відеозапису виконавцем самостійно, без участі сторонніх операторів чи звукорежисерів, часто з використанням спеціального програмного забезпечення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозапис, р. самозапису, д. самозаписові, з. самозапис, о. самозаписом, м. самозаписі, к. самозаписе

Більше записів