самозапильний
[sɑmozɑpɪlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про рослини) Такий, що має здатність до самозапилення, тобто до перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки в межах однієї квітки або однієї рослини.
-
(перен., рідко) Звернений всередину себе, замкнутий, такий, що існує або функціонує за рахунок власних ресурсів, без зовнішніх впливів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозапильний, р. самозапильного, д. самозапильному, з. самозапильного, о. самозапильним, м. самозапильнім