самозапилений
[sɑmozɑpɪlɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(біол.) Про рослину або організм, що має здатність до самозапилення, тобто до перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки в межах однієї квітки або різних квіток того самого особини.
-
(перен.) Про людину, групу чи організацію, що ізольовані від зовнішніх впливів, замкнуті в колі власних інтересів, ідей або методів діяльності, що не сприймають нового досвіду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозапилений, р. самозапиленого, д. самозапиленому, з. самозапиленого, о. самозапиленим, м. самозапиленім