самозапірний
[sɑmozɑpirnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про пристрій, механізм) Такий, що автоматично перекриває подачу палива або робочого середовища при виникненні несправності або небезпечного режиму роботи для запобігання аварії; здатний до самоблокування.
-
(перен., розм.) Такий, що сам створює собі перешкоди, ускладнює власне існування або діяльність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозапірний, р. самозапірного, д. самозапірному, з. самозапірного, о. самозапірним, м. самозапірнім