Самозапірність — властивість заліза та деяких інших металів і сплавів, що полягає в здатності пасивуватися (покриватися захисною оксидною плівкою) у концентрованій азотній кислоті, внаслідок чого метал стає інертним і не розчиняється в цій кислоті.
Самозапірність — у техніці: явище, коли деталь або конструкція під дією певних умов (наприклад, тиску або температури) автоматично забезпечує герметичність з’єднання без додаткових запірних елементів.