самозапірність

[sɑmozɑpirnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самозапірність — властивість заліза та деяких інших металів і сплавів, що полягає в здатності пасивуватися (покриватися захисною оксидною плівкою) у концентрованій азотній кислоті, внаслідок чого метал стає інертним і не розчиняється в цій кислоті.

  2. Самозапірність — у техніці: явище, коли деталь або конструкція під дією певних умов (наприклад, тиску або температури) автоматично забезпечує герметичність з’єднання без додаткових запірних елементів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозапірність, р. самозапірності, д. самозапірності, з. самозапірність, о. самозапірністю, м. самозапірності, к. самозапірносте

Більше записів