1. (мед., фарм.) Такий, що поєднує гіпнотичну (снотворну) та седативну (заспокійливу) дію; що сприяє настанню сну та зниженню психомоторного збудження.
гіпноседативний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. (мед., фарм.) Такий, що поєднує гіпнотичну (снотворну) та седативну (заспокійливу) дію; що сприяє настанню сну та зниженню психомоторного збудження.
Відсутні