1. Процес або дія, коли суб’єкт самостійно, без зовнішнього втручання, набуває правового статусу, стабільного становища або закріплює за собою певні права, обов’язки чи майно.
2. У техніці: властивість матеріалу або конструкції закріплюватися, фіксуватися на місці без застосування додаткових кріпильних елементів (наприклад, за рахунок тертя, форми або внутрішньої структури).
3. У психології: процес внутрішнього засвоєння та закріплення індивідом певних моделей поведінки, навичок або знань через самостійну діяльність без прямого навчання чи контролю ззовні.