1. У спосіб, що виражає захоплення самим собою, власною персоною; з почуттям самовдоволення та нарцисичної прихильності до себе.
2. (Переносно) З надмірним захопленням власною ідеєю, твором, справою тощо; з відчуттям їхньої винятковості.
самозакохано
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прислівник () |