самозахоплювальний
[sɑmozɑxopljuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про процес, явище) Такий, що відбувається шляхом самозахоплення — незаконного присвоєння, захоплення чогось без відповідних прав або дозволу.
-
(про особу або групу) Такий, що здійснює самозахоплення; який незаконно заволодіває чимось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозахоплювальний, р. самозахоплювального, д. самозахоплювальному, з. самозахоплювального, о. самозахоплювальним, м. самозахоплювальнім