самозагострювання

[sɑmozɑɦostrjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (техн.) Властивість матеріалів (зокрема, деяких сплавів) підвищувати свою твердість і зносостійкість у процесі експлуатації внаслідок пластичної деформації поверхневого шару.

  2. (перен.) Процес або здатність системи, явища, конфлікту тощо спонтанно посилюватися, ставати гострішим або інтенсивнішим завдяки внутрішнім факторам, без зовнішнього втручання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозагострювання, р. самозагострювання, д. самозагострюванню, з. самозагострювання, о. самозагострюванням, м. самозагострюванні, к. самозагострювання

Більше записів