1. (техн.) Властивість матеріалів (зокрема, деяких сплавів) підвищувати свою твердість і зносостійкість у процесі експлуатації внаслідок пластичної деформації поверхневого шару.
2. (перен.) Процес або здатність системи, явища, конфлікту тощо спонтанно посилюватися, ставати гострішим або інтенсивнішим завдяки внутрішнім факторам, без зовнішнього втручання.