1. З почуттям власної вищості, задоволення від самого себе, часто з відтінком самовдоволення або пихи.
2. У станi внутрiшнього задоволення, спокою та гармонiї, що виникає вiд усвiдомлення власних досягнень або вiдповiдностi своїм принципам.
самозадоволено
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прислівник () |