Значення
-
Захоплюватися самим собою, своїми вчинками, здібностями чи перевагами; відчувати самовдоволення, часто з відтінком егоїзму чи марнославства.
-
(У психології) Піддаватися внутрішньому ілюзійному сприйняттю себе як ідеального, бездоганного або надзвичайно привабливого; будувати ідеалізований образ власної особистості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я самозачаровуюся, ти самозачаровуєшся, він самозачаровується, ми самозачаровуємося, ви самозачаровуєтеся, вони самозачаровуються