самозачарований
[sɑmozɑt͡ʃɑroʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який зачарував сам себе, перебуває в стані захоплення власними якостями, вчинками чи можливостями; надмірно задоволений собою.
-
Який відчуває сильне внутрішнє захоплення, емоційне піднесення, спричинене власним станом, ідеєю чи переконанням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозачарований, р. самозачарованого, д. самозачарованому, з. самозачарованого, о. самозачарованим, м. самозачарованім