самовизволення

[sɑmoʋɪzʋolɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (філософський термін) Процес або акт здобуття внутрішньої свободи, духовного визволення особистості від обмежуючих установок, соціальнихстереотипів, власних страхів та прив’язаностей шляхом самопізнання та вольового зусилля.

  2. (політичний термін) Історична назва процесу проголошення та утвердження незалежності, суверенітету Української Народної Республіки (УНР) у 1917–1918 роках, що відбувався через універсали Центральної Ради.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовизволення, р. самовизволення, д. самовизволенню, з. самовизволення, о. самовизволенням, м. самовизволенні, к. самовизволення

Більше записів