самовипрямляння

Значення

1. (у техніці) Властивість об’єкта (наприклад, транспортного засобу, велосипеда) автоматично повертатися до стану стійкої рівноваги або прямолінійного руху після дії зовнішніх сил, що вивели його з цього стану.

2. (переносно, у психології, педагогіці) Внутрішній процес або здатність особистості до самостійного подолання внутрішніх криз, відновлення душевної рівноваги, психологічної цілісності та подальшого розвитку після пережитих травм, стресу або деструктивних станів.

Правопис та відмінювання