гіперантефлексія

[ɦipɛrɑntɛflɛksijɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

(лінгвістика) Надмірна, посилена антефлексія — артикуляційна особливість, при якій передня частина язика піднімається до твердого піднебіння значно вище, ніж це необхідно для утворення певного звука (наприклад, передньоязикового приголосного), що може надавати звучанню специфічного відтінку.
(медицина) Патологічний надмірний перегин або розгинання суглоба (найчастіше колінного) за його нормальну анатомічну вісь, що призводить до деформації та порушення функції.

Граматичні форми:

н. гіперантефлексія, р. гіперантефлексії, д. гіперантефлексії, з. гіперантефлексію, о. гіперантефлексією, м. гіперантефлексії, к. гіперантефлексіє